Немає такої домівки, у вікна б якої не зазирнула смерть. Немає такої родини, яка б не постраждала від війни. Все далі і далі  відходять в минуле ті страшні дні, все менше і менше приходить на свято Перемоги ветеранів.
  Ми біля стенду «Односельчани — захисники Вітчизни». Тут завжди найдовше затримуються відвідувачі музею, ніби хвилиною мовчання вшановують пам'ять тих, хто не повернувся з тієї страшної війни. Близько 136 наших односельчан пішло на фронти війни, половина з них не повернулись в свої домівки, 112 нагороджені орденами і медалями.
  290 воїнів, що визволяли наш край у вересні 1943 року сплять вічним сном в братській могилі, що на території села Мирне. З них відомі імена лише 23.
 Свято шанують пам'ять про їх бойовий шлях учні школи. В музеї портрети тих, хто захищав рідну землю на всіх фронтах, тих, хто захищав наше рідне село. Зібрано тут багато фотографій, особистих речей, історичних документів тих років. Тут зберігаються особисті речі військового офіцера Чапленка Андрія Васильовича. Його дружина Чапленко Ніна Іванівна, передала до музею військовий кітель свого чоловіка, годинник, нагороди, партійний квиток.  Сюди на уроки мужності часто приходив ветеран Великої Вітчизняної війни Костюк К.Я.
  Завжди в пам'яті народу буде збережено бойовий подвиг солдатів-визволителів. Пам'ятаймо ж довічно, якою ціною була здобута Велика Перемога!