Ведуча – Доброго дня ,шановні гості та присутні в цьому залі .
Сьогодні ми зібралися на свято пам'яті, присвячене воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в афганській війні . На нашому святі присутні воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій в Афганістані.
Ведуча – 15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій на території інших держав, віддаємо шану усім тим, хто з честю та гідністю виконав свій військовий обов’язок у різний час, у різних державах.
Особливо болісною раною був і залишається Афганістан. Війна у тій далекій країні принесла горе не в одну родину.
Ведуча
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на Землі – Україна,
А ми – її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди цвітуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маємо,
Її Україною звуть.
С.С. Музичне привітання ( Червона калина танець 1-4 класи )-------
Ведучий. Афганська війна,брудна, неоголошена... Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.
Ведучий. 15 лютого минає 26 рік із дня закінчення війни в Афганістані. Але ця війна назавжди залишиться болем у серцях нашого народу.
Ведучий. Час і досі не загоїв рану - цей одвічний біль Афганістану. Чи мало літ минуло відтоді, як вивели з Афганістану війська, але рани цієї війни кровоточать й досі. Не можуть Матері забути загиблих та покалічених синів, а дружини та Діти - своїх чоловіків і батьків . Усі вони любили життя, любили своїх батьків, своє місто, село. Були вірними друзями, жили щасливо і мріяли про майбутнє. Та не всім судилося повернутися до рідних домівок.
Ведучий- Афганістан став горнилом для тих, хто туди потрапив. Він навчив юнаків цінувати дружбу, відданість, любов. І знати ціну життя. Адже воно обривалося іноді у неповних 19 років перед їхніми очима. І терпли юні душі від втрати друзів, тих, хто ще вчора дарував їм своє тепло. А потім повертався на рідну землю у цинковій труні. Це все потрібно було пережити. Але вони 19-ти річні свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов’язок.
Ведучий .Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час. У скількох сімей у траурному обрамленні зберігаються фотографії синів. Одну нагороду заробили вони за проявлену мужність і героїзм—право бути похованим на рідній землі.
С.С. Музичне вітання ______А. Безушко « Мамо , ти не плач »
Ведучий---Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Пам’ять! Що ти залишила? Похоронки? Сльози матерів? Наречених, що недолюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки? Про що ти задумався, ветеране? Які сторінки твого життя гортає пам’ять, від чого стікає кров’ю твоє наболіле серце?
Ведучий-Не йдуть з пам’яті скалічені душі людей, не залишають серце полеглі побратими. І гортає пам’ять свої жалобні сторінки. Вшановує держава твої подвиги, віддаючи належне твоєму героїзму.
Учень –
Знову цвітуть білим цвітом
Пишно-зелені сади.
Жаль, що краси неземної
Вже не побачать вони,
Смерть їх безжально забрала,
В землі сховала сирій
Голови низько схиляєм
Пам’яті їхній святій.
Ведучий
Посивiли завчасно хлопцi-афганцi, ще й донинi йдуть у тривожних снах у бiй, затуляючи вiд куль одне одного. Їм досi важко повертатися до цих чорних сторiнок у їхньому життi, та ще важче вирвати їх, знищити й забути.
Ведучий
Покоління воїнів-афганців пройшло кривавими дорогами афганської війни, залишаючи на них життя і біль втрат. Ми це пам'ятаємо. І на підтвердження цього стоять сотні пам'ятників та пам'ятних знаків по всій Україні.
Ведучий
Третина учасників афганської війни була родом з квітучої української землі. На їх долю випало випробування вогнем і кров'ю. Скільки їх голубооких, русявих і чорнявих синів України загинуло на тій землі.
Молоде життя обірвалося. Солдати гинули. І кожна смерть страшна. А як страшно, коли не хочеться помирати, коли ще тільки починаєш жити. За роки радянсько- афганської війни пройшли 620 тисяч військовослужбовців . Більше 15 тисяч із них загинули . Не повернулися й 4 синів Оріхівщини : Падалка Сергій Володимирович , Левадний Микола Миколайович , Насипайко Олександр Вікторович та Бублик Сергій Костянтинович .Одним із юнаків , що віддали життя , виконуючи інтернаціональний обов’язок на далекій афганській землі , був наш земляк , житель сусіднього села Нестерянки , випускник нашої школи Сергій Володимирович Падалка .
У квітні 2014 року на сесії районної ради було прийнято рішення про надання нашому навчальному закладу імені загиблого випускника . І нині школа називається : комунальний заклад « Мирненська ЗОШ І-ІІІ ст.
ім. воїна – інтернаціоналіста Сергія Володимировича Падалки ».Наш шкільний колектив із честю носитиме це ім’я.
Ведуча – Слово надається присутнім на нашому святі воїнам – інтернаціоналістам , яких об’єднала Оріхівська територіальна організація спілки ветеранів Афганістану . Для них слово « Батьківщина »не просто сло-во , а частина життя .
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Ведучий.Сумними і гіркими спогадами поселилася в пам’яті наших людей афганська війна. Ця жахлива катастрофа людства й досі пред’являє рахунки людських втрат, смертей, каліцтв. Ніхто не применшує героїзму наших воїнів . І ніхто, і ніщо не може забутися. Віримо, що більше не будуть убивати наших хлопців на чужих землях.
Ведучий.15 лютого - день скорботи і вшанування пам’яті тих, хто не повернувся додому з афганської війни, і свято для тих, хто залишився живий і тепер серед нас.
Ведучий
Пливе, наче вічність, здобута в бою,
Хвилина мовчання.
Натягнуті нерви, немов тятива,
Пронизує пам’ять скорбота прощання.
І сумно згасає, і тяжко сплива
Хвилина мовчання.
І подвиги мужні, і дружне плече,
І роки надії, перемог, сподівань…
І серце сльозою нараз опече
Хвилина мовчання.
Встають побратими, відважні бійці…
Знов закипає та битва остання…
Вона, як сивини, вона, як рубці,
Хвилина мовчання.
Вчитель. Хвилина мовчання…Найдовша хвилина. Хвилина мовчання…Найтихіша, найсумніша, найтяжча хвилина…
Пам'ять загиблих вшановуємо хвилиною мовчання.
С.С. (Хронометр відбиває хвилину).
Ведучий
Час лікує рани. Але фізичні. А в душі, у пам 'яті воїнів - афганців назавжди залишаться суворі будні Афганістану, які випали на їх долю.
Ведучий . Їм випало жити - так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому, порядкує рідну землю, віддаючи їй свої сили і вміння. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.
Учень
У всіх людей своя святиня
Куди не глянь і не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
А ніж земний в пустелі рай.
Нема без кореня рослини,
А на людей без батьківщини.
Ведучий - 23роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті,Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту.
Наразі вже точно зрозуміло,кому ці слова адресовані,і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України,лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу,волонтери на плечах яких тримається наша армія.
Ведучий 2. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим,котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини,а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.
Коли перед очима кадри з новин,фото поранених та загиблих героїв,дивлячись їм у вічі ,ми розуміємо,що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,це стало станом душі.
Ведучий 1 . В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити),в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!
Учень 1.
Пливуть гроби по морю, як човни –
По морю рук,по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
На хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
А потім б’є у скроні голос крові
За ти хто тихо жив, а відійшов
У дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни,гойдає кожну лодь
Людська долоня,тепла і тремтяча,
Човнами править втішений Господь,
А серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче,і пече
Їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Донбас і Львів – плече в плече
І разом з ними плаче Україна.
Нехай же вам, герої,віддає
Святий Петро ключі від того раю,
Де убієнний ангелом стає,
Бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….
Героям слава - вписано у серці.
C.С. Музичне вітання _______Дрига О.А. пісня « Прошу в небо »
Учні 5-6 класу танець .
Ведучий.Україна сьогодні—незалежна держава. Українські Збройні Сили покликані охороняти кордони України, спокій нашого народу, створювати атмосферу миру і дружби з народами інших держав.
учень
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
Бо ти у нас одна-єдина,
Писав в своїх вірша Тарас.
Молюсь, - казав він, - щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Конец формы
|
Ведуча . Сьогодні військовослужбовці Збройних Сил України, учасники АТО відстоюють незалежність і територіальну цілісність на Сході країни, демонструючи високий професіоналізм, патріотизм та безмежну відданість Україні. Саме від цих героїчних людей - офіцерів, військовослужбовців за контрактом, бійців, призваних при мобілізації, залежить доля і майбутнє нашої країни. Щодня в непростих бойових умовах, під кулями і «Градами» терористів та іноземних найманців, ціною власних життів військовослужбовці рятують мирних мешканців Донбасу. Українські вояки показали усьому світу, що здатні не лише захистити Україну, а й зберегти життя мирних громадян, допомогти мешканцям Луганської і Донецької областей, які потерпають від свавілля терористів.Ми схиляємо голови перед героями, які віддали життя, виконуючи священний обов’язок перед українським народом.
Ведучий 2.
Але нашу Батьківщину,нашу Україну зламати не можна . Як птах фенікс вона відроджується із попелу,стає міцнішою,сильнішою.
Учень 2.
Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вона свята,а грішні – ми
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір,що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини,
В садах достатку і добра.
С.С. Музичне вітання ________А. Безушко « Пісня солов’їна»
Ведуча Усі війни колись закінчуються , усі ордени знаходять своїх героїв ,а історія вічна . Залишаться в ній події Афганської війни , написані кров’ю солдатів та сльозами матерів , залишаться в серцях українців імена тих , хто віддав життя за Вітчизну .
Та хочеться сподіватися , що настане таки час ,коли українські діти знов лише чутимуть про війну із чиїхось розповідей , а матері не плакатимуть над могилами своїх дітей . Ми маємо зберегти Україну прекрасною та квітучою заради свого ж майбутнього !
Вчитель. На цьому наша зустріч завершена. Бажаємо вам добробуту, благополуччя, родинного тепла та злагоди, шани та любові від рідних та близьких вам людей. Щасливих та яскравих подій та усього найкращого!
Хай живе Україна!!!!!!!!!!!Слава Україні – Героям слава!!!!!!!!!!!!!
|
